Село Чумаки виникло у складі Кодацької паланки у першій половині XVIII століття на місці запорізького зимівника.
За даними на 1859 рік в казенному селі мешкало 1210 осіб (604 чоловіки та 606 — жінок), налічувалось 195 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1886 рік в селі мешкало 1699 осіб, налічувалось 303 двори, православна церква, школа, 2 лавки, проходило 2 ярмарки на рік.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3022 осіб (1494 чоловічої статі та 1528 — жіночої), з яких 3004 — православної віри.
На території Чумаків за УРСР була розміщена центральна садиба колгоспу «Іскра», за яким закріплено 5652 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4840 га орних земель. Вирощувалися в основному зернові культури, розвинуте також тваринництво м'ясо-молочного напрямку.
У серпні 1905 року тут відбувся значний виступ селян, під час сутички з поліцією тоді загинуло 8 чоловік. Жандарми заарештували 30 учасників «Маковійського заколоту» (повстання почалося в день релігійного свята Маковія). Селянами керував В. Коляда, йому допомагали Д. Колісник, Г. Ганжа, а також Я. Кандибей, який убив жандармського урядника, за що його засудили на 18 років каторжних робіт.
Селяни Чумаків брали участь у боротьбі проти німецьких окупантів у 1918 році в складі партизанського загону, який очолював комуніст А. С. Опалатенко з с. Китайгородки. В 1920 році в Чумаках організовано КНС (голова — П. Н. Чорнокнижний). Наступного року створено партійний осередок, який очолював у той час П. П. Колісник.
Немає коментарів:
Дописати коментар